"Узяла участь у Міжнародному (Україна, Литва, Бєларусь, США) Форумі "Нас об'єднає мова". На пленарному засіданні змогла сказати лише те, що наша влада - креольська за своєю суттю, вихована на російській мові та культурі, а тому ніколи не буде захищати і розвивати державну мову. Поставила риторичні запитання президентові, який збирається зробити ревізію 10 статті Конституції, надавши російській мові "особливий статус", і міністрові освіти, який, виступивши найпершим, тут же втік, аби йому не ставили незручні запитання.
А чиновнику від КМДА Олександрові Вовченку, який, по-комсомольськи звітувавшись про досягнення київської влади на ниві українізації столиці, теж швиденько ретирувався, хотілось би сказати ось що.
Я, мешканка Луганська (щоправда, колишня), приїжджаючи до Києва, завжди спілкуюся українською. А від киян чую, на жаль, лише російську. Скажіть чесно, пане Вовченко, якою мовою говорять на роботі Ваші колеги, чиновники КМДА, адже вони - теж кияни? і друге. Неприємно чути, коли на залізничному вокзалі гучномовець запрошує гостей столиці на екскурсії містом теж російською - мовою окупанта. А студенти кафедри українознавства Ягеллонського університету (м.Краків), з якими я спілкувалася, запитують: "Навіщо ми вивчаємо 5 років українську мову тут, у Польщі, якщо в Києві вона не потрібна?". Вони влітку їдуть до Києва з метою вдосконалити свої знання з української мови, але її тут не чують.
А взагалі-то, не так громадськість має пильнувати за розвитком державної мови, а державні інститути, як це роблять усі цивілізовані країни. А в нас держава здійснює вже третій етап русифікації - "патріотичної".
На фото - 1) наша секція "Мовна політика на південному сході України"; 2) разом з профксором Колумбійського університету, українським філологом з Юрієм Шевчуком".
Немає коментарів:
Дописати коментар