Олекса Тихий 1968 рік
Січень
1.01 - День всесвітніх молитов про мир. Встановив 8.12.1967 р. римський папа Павло VI. Його відзначають в перший день кожного нового року. 17.12.1969 р. Генеральна Асамблея ООН проголосила свято офіційним. Мир на Землі, послаблення напруги в міжнародних та міждержавних відносинах - це головні теми щорічних передсвяткових послань понтифіків до віруючих. Загальний лозунг Всесвітнього дня миру: «Пробач, і ти отримаєш мир».(Заходи: Організація екуменічних міжконфесійних молитов про мир. В нашому краї є різні православні церкви, греко-католицька, римо-католицька, протестантські, представники багатьох з яких залюбки готові приймати у цьому участь)
2.01 - Всеукраїнський День в’язня. Цей день присвячений всім людям, які за тих чи інших обставин опинились у місцях позбавлення волі. І в цей день варто замислитись тим, хто порущує закон, особливе зраджує Батьківщину. Бо покарання буде незворотнє. Пам’ ятайте: „Що посієш – те й пожнеш”.
(Заходи: Відвідування місць позбавлення волі(наприклад, Артемівський СІЗО), вивчення питань дотримання прав людини )
3.01.1868 р. - у селі Октябрьске (раніше Торська Олексіївка) Добропільського району народився Микола Чернявський - український поет, націонал-демократ, педагог. Був репресований,твори заборонялися, розстріляний 19 січня 1938 року. Автор збірок поезій «Пісні кохання», «Донецькі сонети» (перша збірка українською мовою на Донеччині), «Молодість», «У зеніті», «Поміж безоднями», оповідання «Земля».
(Заходи: Відвідування села, проведення читань)
5.01.1905 р. - в с. Лозова-Павлівка на Луганщині народився Григо́рій Баглю́к — український письменник. Жертва Сталінських репресій. З 1929 року в м. Артемівськ працював відповідальним секретарем письменницької організації «Забой». З 1930 року Баглюк - головний редактор журналу "Забой" (з 1932 — «Літературний Донбас»). Автор віршів, літературно-критичних нарисів. У повістях «Горизонт 470» (1929) і «Проект» (1932) змалював життя шахтарів Донбасу. Незаконно репресований разом з українською редакцією «Літературного Донбасу» у 1934. Розстріляно 1 березня 1938, Воркута. Реабілітований
в 1963 р.
(Заходи: Відвідування села, місця, де було заарештоване письменника (будинок у Бахмуті зберігся), покладання квітів, проведення читань)
6.01. 1898 р. - у м. Дебальцеве народився Володимир Сосюра – фундатор вітчизняної літератури ХХ ст., видатний український письменник, поет-лірик. Автор понад 40 збірок поезій, серед яких «Біля шахти старої», «Моя Донеччина», «Любіть Україну», «На струнах серця», «Осінні мелодії», «Так ніхто не кохав»; поем «Мазепа», «Махно», «Розстріляне безсмертя», «Червона зима», роману «Третя Рота» та ін. У 1918р. входив до особистої варти Петлюри. Помер у Києві 8 січня 1965 р.
(Заходи: Відвідування місць, де мешкав поет (наприклад Сіверськ, Званіка, Артемівськ та ін., читання)
6.01.1938 р. - в с. Рахнівка на Вінниччині народився Василь Стус - великий український поет, перекладач, літературознавець, правозахисник, активний діяч українського культурного руху шістдесятників, член Гельсінської спілки, Герой України, дитинство і юність минули в Донбасі. Автор поетичних збірок «Гойдається вечора зламана віть», «Золотокоса красуня», «І край мене почує», «Під тягарем Хреста», «Свіча в свічаді», «Веселий цвинтар», «Палімпсести», «Зимові дерева». З травня 1980 року перебував у концтаборі в Кучино. Помер в ніч з 3 на 4 вересня 1985 року у карцері від переохолодження.
(Заходи: Уроки Стуса, відвідування місць, де мешкав поет, читання с залученням діячів культури та мистецтва. Можливе по скапу, на що завжди згоден Василь Овсієнко, що сидів з поетом у одній камері)
7.01 – Українське Різдво на Донеччині - в с. Званівка (засновано у ХVIII сторіччі) Артемівського району, де з покоління в покоління передається традиція яскравого лемківсько-бойківського вертепу, який зберіг свою автентичність, тексти, вбрання. Відвідування найбільшого греко-католицького собору на Сході України з Василянським монастирем Серця Хритового та православного Св.-Михайловського храму, де зберігається мідна табличка зі словами, що тут з родиною у 1861 році був цар Олександр ІІ . Знайомство з місцевими українськими язичниками.
(Заходи: Автобусна історіко-етнографічна екскурсія до Званівці, навчальна участь у вертепах, залучення званівськіх вертепників до своїх міст та сіл)
8.01.1879 р. у м. Ічня, Чернігівської області - народився Степан Васильченко – український письменник. З 1905 року учителював у с. Щербинівка (нині м. Дзержинськ Донецької області). У 1906 р. заарештовано за участь у робітничих страйках. Сидів у в'язниці. У 1908 р. польовий суд звільнив його з Бахмутської тюрми, заборонив учителювати. У 1918 році написав практично казку про сучасне АТО. У символічній формі відтворив давні стосунки українського та російського народів. Тому казка ”Ось та Ась” не втрачає своєї актуальності і сьогодні. Помер 11 серпня 1932 р. у м. Київ.
(Заходи: підготовка та постанова «Ось та Ась», відвідування Щербинівці, проведення читань, скайп-конференції з іншими куточками України)
11.01.1975 р. – у Слов’янську народився Ігор Грішин, який 2 травня 2014 р. у Слов'янську й загинув у складі екіпажу вертольота Мі-24 Збройних сил України, який здійснював повітряне патрулювання. Указом Президента України № 543/2014 від 20 червня 2014 року «За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу" нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).
(Заходи: відвідування місця загибелі, покладання квітів,публікації, розповідь про героїв)
14.01.1906 р. - старий новий рік, День Василя. У Костянтинівці народився український письменник Василь Гайворонський. Наприкінці 20-х на початку 30-х років ХХ ст. був заступником головного редактора журналу "Літературний Донбас", членом літературної групи "Забой" і Всеукраїнскої ассоціації пролетарських письменників. За українізацію Донбасу був заарештований та висланий за межі країни. Після Другої світової війни опинився за кордоном. Став відомим письменником в українській діаспорі. Центральною темою творчості була тема Донеччини. Автор оповідань і новел „Пугачівська рудня“ (1933), „Ще одне кохання“ (1946), „А світ такий гарний“ (1962), „Заячий пастух“ (1962). Помер 13 листопада 1972 року в Філадельфії. Похований на українському кладовищі у Баунд-Бруці (пантеон українських героїв в Америці).
(Заходи: відвідування місць у Костянтинівці та Артемівську де мешкав письменник, загальнокостянтинівські читання)
22.01 - День Соборності (День Злуки). Українська мрія - єдність, свобода і незалежність здійснилася на початку 1918-го, коли була створена Українська Народна Республіка. На початку 1919 року лідерами УНР та Західноукраїнської Народної Республіці було підписано «Акт злуки» і 22-го січня 1919-го року він був публічно оприлюднений в столиці на Софійській площі. Єдність і свобода роблять нас гідними нащадками наших батьків. Зараз українські герої віддають життя на Донбасі за те, щоб зберегти цій безцінний скарб.
(Заходи:загальношкільні та міські урочистості, залучення до зустрічів бійців АТО)
23.01.1929 р. - в селі Благодатне Амвросіївського району Донецької області, неподалік від Савур-Могили, народився Михайло Денисенко (Предстоятель Української Православної Церкви, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет).
27.01.1927 р. - на хуторі Іжевка Костянтинівського району народився громадський діяч, правозахисник, політв'язень, один із засновників Гельсінської групи зі сприяння дотриманню прав людини Олекса Тихий. Замучений у таборах, помер в Мордовії, Росія, 6 травня 1984 року. Товариство ім. Олекси Тихого щороку проводить низку заходів (читання, відвідування могили, велоперегони «Стежками Олекси»), присвячених життєвій діяльності громадського діяча.
(Заходи: відвідування місця народження, мешкання героя-земляка, участь у традиційних пересувних читаннях)
Лютий
4.02.1937 р. - на Чернігівщині народився Григо́рій Гайови́й (с. Степанівка Менського району Чернігівської області) — український поет, журналіст, автор книжок сатири та гумору, поезій «Мордовські мотиви», повісті «Зірвані квіти». Лауреат літературної премії «Благовіст» (2010). З 1957 року жив і працював на Донбасі: у газеті “Макеевский рабочий”, "Комсомолец Донбасса", "Молодогвардієць". Очолював групу дисидентів. Луганський обласний суд 20 червня 1962 р. засудив його за ст. 62 і 64 ч. 1 КК УРСР до 5 років ув’язнення в таборах суворого режиму. Член проводу Всеукраїнського товариства політичних в’язнів і репресованих, член Національної Спілки Письменників України. У 2000 – 2004 рр. – заступник голови Київської організації НСПУ, нині очолює творче об’єднання сатириків та гумористів цієї організації.
(Заходи: читання)
11.02.1918 р. була проголошена Донецько-Криворізька Радянська республіка.
У 1918 році Ленін явно побачив і усвідомив, що Україна впевнено віддаляється від Росії. Була створена УНР і її визнав світ. Щоб перешкодити цьому в Курську (!) Ленін створив з нестійких і заангажованих кремлем українців-перевертнів «український комуністичний уряд» . Він придав тому урядові кілька тисяч червоноармійців-росіян. Ось ті квазі-українці за наказом Леніна разом з регулярною російською армією й пішли війною на Київ. УНР надіслала Росії листа і вимагала припинити окупацію своїх земель. Але російський нарком закордонних справ Чичерін відповів, що ніякого вторгнення Росія в Україну не здійснює, а воює з Києвом Український Радянський уряд. Точно така ситуація в сьогоднішній Україні… Тільки замість Курська – Донбас, замість «українського уряду» маріонеткові - ДНР і ЛНР, які Росія створила прямо на території України. Як і тоді, до російських інтервентів сьогодні примкнула вся місцева нечисть. А Росія, як і тоді, веде наступ своїм регулярними військом, озброєним потужною сучасною воєнною технікою. Але часи змінилися, світова спільнота вже не та, вона вже научена Другою світовою, холодною війною, Берлінською стіною... Україна все переборе.
(Заходи:уроки-аналогії кровавих антиукраїнських режимів)
14.02.1943 р. - у с. Гарасимів Івано-Франківської області народилася Марія Олійник - український науковець, кандидат фізико-математичних наук, політичний та громадський діяч, заступник голови Донецького обласного об'єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта», голова Донецької обласної організації Конгресу українських націоналістів, заступник голови Конгресу українських націоналістів. Багатолітній активіст руху за збереження україномовних шкіл на Донеччині. Нагороджена Грамотою Верховної Ради України «За заслуги перед Українським народом», орденом княгині Ольги III ступеня, ювілейною медаллю «20 років незалежності України». Лауреат премії імені Олекси Гірника за 2009–2010 роки, премії імені Анатолія Погрібного за 2013 рік.
(Заходи: зустрічі з видатною землячкою)
14.02.1922 р. - в с. Оріхово-Василівка Минківської сільської ради Артемівського району народився Микола Рибалко - поет-фронтовик, учасник Другої світової війни, командир артилерійської роти та батальйону, автор більше двох десятків поетичних збірок, лауреат літературної премії імені Миколи Островського (1968 рік), лауреат Державної премії імені Т. Г. Шевченка (1985 рік). Помер 8.07.1995 в м. Краматорськ. Щороку проходять Рибалківські читання.
(Заходи: читання)
18.02.1945 р. - на хуторі Нелепівка Костянтинівського району народився Юрій Ряст (Юрій Валентинович Каверін) —відомий сучасний поет, член національної спілки письменників України, автор яскравих, але небагатьох збірок «Мати й сонях», «Многая літа», «Яворовий дощик», «Курай». Дитинство пройшло на землях Іванопільської сільради, мешкав та працював у Часово Ярі, Артемівську. Закінчив філологічний факультет Донецького державного університету. Як майстер слова відбувся на журналістській роботі у Києві. Несподівано широкого наголосу ім’я Ряста набуло після статті "Спасибо жителям Донбасса…", яку надрукувала в «Українській правді» літературознавець Наталка Позняк-Хоменко. Її відповідь кривдникам нашого краю, окрім іншого, вражає словами: «А жителям Донбасу я справді вдячна. Вдячна за Василя Стуса, за Миколу Руденка, за Івана Світличного, за Олексу Тихого та Івана Дзюбу, за поета Юрія Ряста… які нагадують нам, що ми Люди». Помер 22 вересня 2014 року в Києві.
(Заходи: читання)
18 і 20 лютого 2014 р. - у Києві загинули краматорчани, герої Небесної сотні Іван Пантелєєв (народився 1 грудня 1981 р., рок-музикант, соліст групи «Небо Мінуса», вбитий на вул. Інститутській) та Сергій Бондарєв (народився 24 листопада 1981 р., програміст GlobalLogic, загинув від чотирьох кульових поранень під час першого штурму біля Будинку профспілок).
(Заходи: уроки шанування герої Небесної сотні)
21.02 відзначають Міжнародний день рідної мови, призначено ООН у 1999-му році з метою сприяння багатому культурному та мовному різноманіттю. Збереження багатомовності дає можливість зберегти не тільки унікальний погляд на нашу тисячолітню історію і культуру, але й виробити найбільш широкі підходи у сфері взаєморозуміння і людяності.
(Заходи: уроки с залученням видатних діячів української культури)
24.02.1937 р. у м. Єнакієве народився Олекса Різників — український письменник, мовознавець, просвітянин, громадський діяч. У 1958 році за «антирадянську агітацію і пропаганду» (друк листівки) був осуджений на 1,5 роки. Карався в таборі в Мордовії. Дружив з Григоренко, Гірником, повстанцями. У 1972 року знову засуджено за теж саме на 5,5 р. таборів суворого режиму. Відбував у таборі с. Кучино Пермської обл. Тримав голодівку протесту, спілкувався з Є.Сверстюком, Л.Лук'яненком та ін. У 1977 р. у Мюнхені було надруковано його «Поезію з-за колючих дротів». Етапований у 1977-му до Миколаєва. Примусово поселений у Первомайську. У кінці 80-х Р. створював Народний Рух, товариство «Просвіта». Автор книжок «Озон», «Терновий вогонь» (за неї в 1995 р. Р. присуджена премія Павла Тичини), «Наодинці з Богом» (муніципальна премія ім.. К.Паустовського у 1998 р.), «З людей», «Словник омонімів», «Стислий кореневий словник», «Спадщина тисячоліть» (з підзаголовком «Чим українська мова багатша за інші?»). З 1997 член керівництва Всеукраїнського «Меморіалу» імені Стуса, призначено головою обласної комісії з питань реабілітації, обрано головою Одеської обласної «Просвіти», член правління Конґресу української інтеліґенції, голова комісії в комітеті «Нюрнберг-2». Керує літстудією. Живе в Одесі.
(Заходи: читання, проведення скап-конференції с залученням героя)
Березень
1.03.1901 р. – на Кіровоградщині народився Павло Байдебура - український радянський письменник та журналіст . На Донеччині перебував з 20-х років. Співець землі Донецької. Збірки оповідань і нарисів про Донбас: «Біля врубівки», «На плитах» , «Шахта № 10», «Вугільні дні», «Земля Донецька», «Рідні горизонти», «Біля врубівки», «Шахтарські посланці», «Як ми шахту будували», «Таємниця степового шурфу», «Вогонь землі», «На степовому розгоні». Редактор газети «Вуглекоп» (1930-1933), редактор видавництва «Література та мистецтво» (1933-1934). Член Спілки письменників СРСР з 1934 року. Очолював Донецьку організацію Спілки письменників України (1944-1958, 1965-1968). Помер у Донецьку 26.01.1985 р.
(Заходи: читання)
9.03.1970 р. - в с. Шевченко Добропільського району народився герой Небесної сотні Володимир Наумов. Загинув одним з перших 18.02.2014 р. Тіло виявили вранці на Трухановому острові, мав хусточку Самооборони Майдану на шиї. 18 лютого 2015 року в селі Світле Добропільського району, відкрили меморіальну дошку свому герою односельцю-майданівцю. 24 лютого Президентом України П.Порошенко нагороджено звання «Герой України».
(Заходи: відвідування місць народження та мешкання героя, зустрічі с родичами та знайомими)
13.03.2014 – Вечором у Донецьку проукраїнські активісти провели мітинг «За єдину Україну». По закінченню на хлопців, що обороняли мітинг (було багато дівчат та жінок) російськими та місцевими бандитами, завдяки допомозі правоохоронців, з криками «Беркут!» і «Росія!» було скоєно напад. Більше 50 людей було поранено. Бачили декілька загиблих. Але ідентифіковано було лише Дмитра Чернявського ( 24 роки, через рік, як одного з Небесної сотні, посмертно нагороджено званням Герой України). Практично всі правоохоронці потім відкрито перейшли на службу к терористам.
(Заходи: вечір пам’яті,відвідування школи в Артемівську, де навчався Дмитро, зустрічі з тим, хто його знав, хто приймав участь у мітингу у Донецьку)
16.03.1882 р. - в м. Харкові народилася Христя Алчевська - українська поетеса, просвітитель і педагог. Часто гостила в м. Алчевськ в родині промисловців, діячів культури Алчевських. У 1917 році організовує в Луганській слободі Олексіївці "Просвіту" з українською книгозбірнею, слідом за Б. Грінченком торуючи стежку до пробудження національної свідомості українців Донбасу. У 1930-32 рр. більшовики палять як “націоналістичну” бібліотеку її “Просвіти”. У вогні зникає й томик листів переписки Алчевської з цілою плеядою українських діячів кінця XIX - - початку XX ст. Померла в м. Харків 27 жовтня 1931 р.
(Заходи: читання, поїздка у Харків)
19.03.1931 р. - у м. Сталіне (Донецьк) народилася Емма Андієвська - український прозаїк, поетеса, художник. Під час війни разом з родиною емігрувала на Захід. Належить до найвідоміших поетів української діаспори, авторка збірок прозових творів, знана у західному світі і як художниця.
(Заходи: читання, зв'язок з письменницею по скапу)
21.03. 1938 р. - в смт Мар’їнка народився Василь Марсюк - український письменник, публіцист. Автор поетичних збірок «Червона книга кохання», «Минулому я руку подаю», «Обрії», «Сонячні терези»; роману в віршах «Донецька прелюдія»; збірки публіцистичних статей «Голос волаючого на майдані». На його вірші В.Івасюк написав пісню «Балада про дві скрипки».
(Заходи: читання)
26.03.1829 р. - на Харківщині народився Г.П. Данилевський - український російськомовний письменник і публіцист, автор численних романів і наукових розвідок з минулого України, громадський діяч. Часто бував в м. Слов’янськ та садибі поміщиків Бантишів у с. Прелєсному, де писав свої історичні романи. Представник давнього козацького роду. Завдяки йому 5 травня 1868 року розпочалося спорудження залізничної станції Слов’янськ, а потім станцій Краматорськ, Дружківка, Костянтинівка. Помер 18 грудня 1890 у м. Санкт-Петербург.
(Заходи: читання, відвідування музею просто неба у с.Прелєстному)
31.03.1935 р. - на Тернопільщині народилася Галина Гордасевич - відома українська поетеса, член Спілки письменників України, співзасновниця Донецького Товариства української мови та Донецького Крайового Руху. У 16 років була заарештована і засуджена на 10 років таборів за вироком: «… за антирадянську агітацію серед студентів в Острозькому педучилищі». Звільнилася через неповних 3 роки і приїхала на Донбас, де працювала різноробочою на будівництві. Навчалася в школі робітничої молоді. Вступила до Донецького індустріального інституту, потім - на театральне відділення культосвітнього училища. Працювала в м. Макіївка (тоді народила сина Богдана) на труболиварному заводі, керівником драмгуртка в Ханжонково, друкарем у Донецькій обласній друкарні. В середині 1960-х років знову почала писати вірші, трохи пізніше — прозу і критичні статті. 1971 р. - закінчила Літературний інститут ім. Горького у Москві. Померла 11 березня 2001 р. у м. Львів.
(Заходи: читання, запрошення (хоч на скап) сина поетеси та пропагандиста її творчості Богдана)
Квітень
1.04.1959 р. - в селі Отрадівка Артемівського району Донецької обл. народився Микола Джмиль - поет, громадський діяч, герой Євромайдану. Перша збірка «Долоні сонця» вийшла у 2005 р., далі були «Джерело Істини», «Ярило».
(Заходи: запрошення поета на творчий вечір)
4.04.1959 р. - у Горлівці народився Петро Антип — відомий у світі український скульптор, маляр, графік, заслужений художник України, член Національної спілки художників України, підприємець, громадський і політичний діяч. Походить із покоління стародавнього роду Антипів на Чернігівщині. Має одну з найбільших у Західній Європі творчих майстерень і унікальне в межах України приватне підприємство – художній комбінат, що виготовляє скульптурні вироби і фонтани. Твори П.Антипа знаходяться в музеях, галереях та приватних колекціях України, Росії, Франції, Німеччини, Італії й Швеції.
(Заходи: розповідь про майстра, зустріч, можливе по скапу)
7.04.1945 р. - в с. Андріанопіль Перевальского району на Луганщині народився Василь Голобородько - український поет, лауреат премій ім. Т. Шевченка, В.Симоненка та ін. Належить до справді непочутих і нестереотипних українських «голосів Донбасу». Сам з Луганщини, звідки ледь вирвався під час окупації в червні 2014 року: "Держава ніколи не давала жителям наших країв зрозуміти, що вони живуть в Україні. Ото й усе. Але ідейних прихильників «ополченців» небагато. Я знаю випадки, коли на адміністраціях піднімали прапори міст, і навіть зі словами «Слава Україні!А справжні терористи прийшли ззовні". Українські митці подали його на здобуття Нобелівської премії з літератури.
(Заходи: читання зі спілкування по скайпу)
9.04.1981 р. - в м. Алчевськ Луганської області народився Федір Коломієць. Загинув 5 вересня 2014 р., м. Щастя, поблизу села Весела Гора Слов'яносербського району Луганської області. Був у складі 24-го батальйону територіальної оборони "Айдар". Терористи добили пораненного, здійснивши атаку із засідки на бійців другої роти батальйону біля міста Щастя під Луганськом. Місце поховання: Микулинецьке кладовище м. Тернопіля, поряд із бойовим побратимом Андрієм Юркевичем.
(Заходи: шанування пам’яті, вихід на побратимів)
17.04.1919 р. – у с.Табурище (зараз Світловодськ Кіровоградськох обл.) народився Віктор Соколов відомий український поет і прозаїк, журналіст, член Спілки письменників України. Рятуючись від загибелі під час голодомору разом з родиною змушений був податися на Донбас. У Макіївці закінчив металургійний технікум, працював техніком-сталеплавильником на заводі ім. Кірова. Перший вірш вийшов 22 червня в заводській газеті „Кировец” на антифашистську тематику. Під час окупації продовжував антифашистську діяльність. Після війни працює у „Макеевским рабочем”, газеті „Комсомолець Донбасса”, був головним редактором журналу “Донбас”, головою правління Донецької письменницької організації. З-під його пера вийшли збірки: „Тобі”, ”Люби!”, „Народи мені сина”, „Сейсмічна станція душі”, „Тобою дихаю”, поеми „Китаянка”, віршований роман „Моє серце в Донбасі”. Помер 24.04.2002 р. у Києві, похований на Байковому цвинтарі.
(Заходи: читання)
21.04.2014 р. – загинув від рук терористів депутат Горлівської міської ради від ВО «Батьківщина» Володимир Рибак. Його було викрадено 17 квітня в м. Горлівка одразу після мітингу, у ході якого Рибак намагався зняти прапор сепаратиської «Донецької народної республіки». 22 квітня його тіло було знайдено в річці Казенний Торець біля смт. Райгородок з ознаками насильницької смерті. За офіційними повідомленнями катували його жахливо, як звірі. Палили вогнем, різали ножами. Експерти вказують на чисто «кавказький почерк». Свідки бачили, як катували його та двох студентів з Галичини у будівлі в м. Слов’янськ, яку контролювали «зелені чоловічки». Головним організатором вбивства був терорист Безлер («Бєс»). Гіркін («Стрелок») особисто наказав самопроголошеному меру м. Слов'янськ Пономарьову вивезти зі штабу тіло вбитого Рибака. Вчинок Володимира Рибака згадується у виступі Президента України 18 вересня 2014 року на засіданні Конгресу США.
Народився 30 листопада 1971 р. у Горлівці. 20.02.2015 Указом Президента України було нагороджено званням Герой України посмертно.
(Заходи: вечір пам’яті, зустрічі з тим,хто його знав, його дружиною та донькою)
23.04.1891 р. – в маєтку Сонцівка (нині це село Красне Красноармійського району), народився Сергі́й Проко́ф'єв, всесвітньо відомий композитор, автор 8 опер, 7 балетів, 7 симфоній та багатьох камерно-інструментальних творів (наприклад, твір про рідний край «Скіфські сюїти»), а також музики до кінофільмів. В с.Красне існує великий музей його життя та творчості (з українською залою), пам’ятник, храм, де його хрестили, могили родичів та ін.. Помер 5.03.1953 у Москві в один день з Й.Сталиним, тому поховання пройшло непомітним. Знищений російськими боєвиками донецький аеропорт рішенням обласної ради від 25.11.2011 р. мав назву Прокоф’єва.
(Заходи: музикальний урок, поїздка у Красне)
Травень
5.05.1984 р. – в Росії, у Пермських таборах фактично було вбито Олексу Тихого, відомого дисидента, правозахисника, педагога, мовознавеця, члена-засновника Української гельсінської групи, який виступав на захист української мови і культури на Донеччині. Перепоховання його разом з побратимами В.Стусом та Ю.Літвіним у Києві 19.11.1989 р. стале знаковою подією, як свого часу перепоховання Т.Шевченка в Каневі та похорон Лесі Українка 1913 року. Цей масовий похорон з ходою по Хрещатику став значним щаблем, що наблизив здобуття Незалежности. Посмертно нагороджено орденом «За мужність» 1 ступені. Народився 27.01.1927 р. в с.Їжівка Костянтинівського району.
(Заходи:відвідування місць де народився та мешкав герой, участь у традиційній поїздці до Київа, де син Олекси – Володимир Тихий проводить екскурсію по Києву,квіти та свічки на могилу)
21.05 - у м. Костянтинівка народилася Ольга Акулова - автор та виконавець власних українських пісень у різних стилях, перекладач та виконавець світових хітів українською мовою. Неодноразовий учасник та переможець всеукраїнських музичних конкурсів та фестивалів.
(Заходи: творчий вечір, спілкування, можливе по скапу)
23.05.2014 р. - загинули під час виконання бойового завдання в зоні АТО в с.Карлівка Мар’їнського району Донецької області:
- Олег Ковалишин ("Райдер"), народився 1978 р., м. Артемівськ, Донецька область. Військовий підрозділ: 3-й батальйон оперативного призначення НГУ «Донбас». Обставини загибелі: Загинув у бою з терористами біля села Карлівка, потрапивши у засідку. Був важко поранений, відмовився здаватися; розстріляний з підствольних гранатометів.
"Дід" (родина вирішила відкрити його ім’я після перемоги), з Донеччини, воював у складі батальйону НГУ «Донбас». Потрапив у засідку. Був важко поранений. Відстрілювався до останнього патрона. Розстріляний при спробі самопідриву.
Олексій ("Федір"), народився у 1976 р. у м. Донецьк. Боєць 3-го батальйону оперативного призначення НГУ «Донбас». Потрапивши у засідку, заблокований у будівлі, відстрілювався до останнього патрона. Отримав поранення, розстріляний терористом.
(Заходи: урок пам’яті)
26 травня 2014 р. - за декілька годин група спеціального призначення ЗС України звільнила аеропорт ім.С.Прокоф’єва м. Донецьк, який було захоплено бойовиками 18 квітня. З цього часу ця частка столиці Донбасу є символом твердості українського духу. Українські захисники за свою неймовірну мужність отримали прізвисько "кіборги". В ході боїв за аеропорт "киборгами" були знищені тисячі бойовиків "ДНР", а також сотні солдатів самих елітних спецназівців Росії. В січні 2015 аеропорт захопили російські найманці.
(Заходи: урок пам’яті)
Вересень
1.09.2008 р. - в Артемівську заснований унікальний музей писанкарства відомим писанкарем Дмитром Денисенком, який розробив власну технологію різьблення на страусиних яйцях. Влітку 2014 року його спіймали та катували терористи.
(Заходи: екскурсія до Артемівська, відвідування музею)
5.09.2014 р. - під час виконання службово-бойового завдання в зоні проведення АТО загинув у м. Маріуполь Донецької області Андрій Шанський (народ. 27 червня 1979 р., Донецька область), капітан, старший офіцер відділення організації служби з охорони громадського порядку. Указом Президента України № 838/2014 від 31 жовтня 2014 р. «За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
(Заходи: урок пам’яті с залученням бійців АТО)
12.09 - Де́нь украї́нського кіно́. Донеччина подарувала та має відношення до велокого кола всесвітньовідомих кінематографістів, таких, як: Хонжонков, Хвиля, Мордюкова, Шепітько, Биков, Онопрієнко, Костроменко, Булгакова, Параджанов та ін.
(Заходи: кіно-урок)
18.09.1927 р. - на Львівщині народився Ярослав Гомза, український освітянин, 60-десятник, правозахисник, один з фундаторів УГС на Донеччині, активний член Народного Руху України, Донецького обласного Товариства української мови імені Т. Г. Шевченка. Мешкав на Донеччині з 1955 року після повернення із Сибіру. Зберіг роботи правозахисника О.Тихого. Помер 22 вересня 2011 року, с.м.т. Очеретине, Ясинуватського району
(Заходи: читання, відвідування могили та хати, де мешкав Ярослав)
19.09.1954 р. - у селі Малотаранівка, що поблизу Краматорська, народився Юрій Доценко - український поет, журналiст, автор збірок віршів “Літо чебрецеве” (1984), “Дерев мотив глибинний” (1995), “Золотий апостроф” (1998), «Осінні багаття», «Вереснева паморозь» (2007), "Переступний вік" (2012), багатьох публікацій у колективних збірниках. Лауреат обласної літературної премії імені Володимира Сосюри. Член Національної Спілки письменників України.
(Заходи: творчі зустрічі, читання)
20.09.1929 р. - у с. Половинкине Старобільського району Луганської області народився Іва́н Олексі́йович Світли́чний - літературознавець, мовознавець, літературний критик, поет, перекладач, діяч українського руху опору 1960—1970-х років, репресований. Лауреат Державної премії України імені Т. Г. Шевченка. Брат Світличної Надії Олексіївни. Помер 25 жовтня 1992, Київ.
(Заходи: читання)
У вересні 2014 року - російські бойовики розстріляли в Лутугіне Луганської області 40 лутугінців за допомогу українській армії. Місцеві мешканці розповіли: «Расстрел производился в черте города. Тела присыпали землей, а после место захоронения «утюжили» тяжелой техникой». Після чого було створено загін «Лутугінські партизани», який досі діє на захопленій території.
Жовтень
У жовтні 1934 р. - в Артемівську знищено українську редакцію «Забой» («Літературний Донбас»). Москва проектувала формальне приєднання Донбасу до Росії, тому проводила репресії проти всього українського. Редактора Г. Баглюка розстріляно, В.Гайворонського та інших репресовано.
(Заходи: відвідування з екскурсією Артемівська, шанування пам’яті репресованих)
8.10.1948 р. - народився Вадим Олефіренко - критик-літературознавець, доцент Донецького національного університету, кандидат педагогічних наук, член Донецького відділення Наукового товариства ім. Т. Г. Шевченка, Національної спілки письменників України. З 1995 очолює Донецьку регіональну лабораторію підручників і посібників, член-засновник Українського культурологічного центру. Лауреат літературної премії ім. В. Сосюри, нагороджений почесною відзнакою товариства «Україна – Світ». Автор посібників: «Дума і пісня», «Таємниця духовного скарбу», «Уроки правди і добра», «Козак Мамай», «Підручник з української літератури: історія і теорія».
(Заходи: урок по літературі рідного краю с залученням Олефіренка)
8.10.1928 р. - народилася Феня Дмитрівна Пустова - відомий український літературознавець, педагог, пропагандист українського слова, кандидат філологічних наук. Близько 40 років викладала в Донецькому держуніверситеті, в т. ч. навчала В. Стуса. Автор популярних видань, присвячених творчості Т.Г. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки. Займалась дослідженням та пропагандою творчості Олекси Тихого та Василя Гайворонського. Відкрила донеччанам письменника розстріляного відродження Фелікса Ковалевського. Померла в Костянтинівці 28 травня 2010 року .
(Заходи: відвідування могили, зустрічі з її учениками, та знайомими)
9.10.1707 р. - загін козаків на чолі з трьохізбенським отаманом Кіндратом Булавиним напав в Шульгін-містечку (Старобільский район Луганщина) на російських карателів та вбив Ю.Долгорукого, офіцерів, розігнав солдат, визволив захоплених селян. Так почалося відоме Булавінське повстання. Через рік цар Петро І присилає новий загін на чолі з братом вбитого князем Василем Долгоруким. Жорстокості карателів не було меж. Вони спалювали всі поселення по річках Айдар, Євсуг, Деркул, вбивали все доросле населення, а з дітей неймовірно знущалися.
(Заходи: екскурсія у Бахмут з відвідуванням краєзнавчого музею)
10.10.2014 р. - на трасі Донецьк - Запоріжжя на блок-посту терористів на в’їзді у місто Донецьк (хутір Широкий, Ленінський р-н, м. Донецьк) було розстріляно бригаду екстреної медичної допомоги. Загинуло троє людей: хворий, водій Канцедал Іван Іванович та фельдшер Доценко Ірина Миколаївна (28 квітня 1969 року народження). Громада м. Курахове Мар’їнського району ініціювала встановлення пам’ятника усім працівникам швидкої медичної допомоги у рідному місті загиблих.
(Заходи: урок пам’яті с залученням бійців АТО, відвідування пам’ятника)
Листопад
У листопаді 1917 р. - в м. Бахмут (зараз м. Артемівськ) вперше над Донбасом було піднято національний жовто-синій прапор України (після проголошення в Києві Центральною Радою створення УНР). На виборах до Всеросійських Установчих Зборів переміг блок українських партій. Українська влада протрималася до кінця січня 1918 року - початку першої окупації України більшовиками. Але повстанський рух не припинявся до 1922-го року.
(Заходи: екскурсія у Бахмут з відвідуванням краєзнавчого музею, огляд будинку де піднято прапор)
1.11.1861 р. - на Херсонщині народилася Дніпрова Чайка (Людмила Олексіївна Василевська-Березіна) - українська письменниця та поетеса. З 1916 по 1918 роки часто бувала у с. Ступки (поблизу м. Бахмут) біля маєтку померлої генеральші Надії Мажної, «Надєждинського» притулку для дітей-сиріт. А також у с.Чаплине, де описала кам’яних баб. Померла 13 березня 1927 у Києві.
(Заходи: читання)
3.11. 1962 р. - в Донецьку народилася Іре́н Роздобу́дько — сучасна українська журналістка, письменниця, поетеса. Лауреат (2000, 2001) та переможець (2005) літературних конкурсів «Коронація слова»; нагороджена спеціальною відзнакою конкурсу «Коронація слова 2011» у номінації «Кіносценарії» за «Садок Вишневий…», відзнакою «Золотий письменник України», 2012 р.
(Заходи: читання, запрошення на творчу зустріч)
8.11.1936 р. - в селі Половинкине Старобільського району на Луганщині народилася Наді́я Світли́чна — учасниця руху шістдесятників, правозахисниця, публіцист, мемуарист, журналіст. Член Закордонного представництва Української Гельсінської групи, редактор-укладач «Вісника репресій в Україні» (США), лауреат премії імені Василя Стуса (1992), Державної премії України імені Тараса Шевченка (1994). Померла 8 серпня 2006, м. Матаван, штат Нью-Джерсі,США). Сестра Світличного Івана Олексійовича.
(Заходи: урок пам’яті руху шістдесятників)
15.11.1949 р. - у смт. Нижня Дуванка Сватівського району Луганської області народився Володимир Семистяга, український історик та громадський діяч. Голова Луганського обласного об'єднання ВУТ «Просвіта» ім. Тараса Шевченка, головний редактор журналу «Бахмутський шлях». Довів, що в історії підпілля «Молода гвардія» — міфи та реальність. Під час однієї з лекцій 23 червня 2014 року був викрадений бойовиками терористичного угрупування «Луганська народна республіка». 27 червня з’явилася інформація, що він помер від серцевого нападу у полоні терористів. Але його було звільнено з полону живим 15 серпня. Перші його слова: «Батьківщиною не торгують! Своїх поглядів і переконань не змінив, життя тільки починається…». Подано на звання "Герой України".
(Заходи: зустріч, хоч по скапу, з героєм)
23.11.1921 р. - під селищем Базар Волинської губернії (зараз Народицький район Житомирської області) більшовики розстріляли 359 полонених українських вояків-учасників Другого Зимового Походу Армії УНР під командуванням генерала-хорунжого Юрія Тютюника. Серед них вихідці з Донеччини: 1. Козаченко Микола Євдокимович, 1885 р.н., с. Клинівка Бахмутського пов. Катеринославської губ. 2. Мещеряков Тимофій Бенедиктович, 1897 р.н., Бахмутського пов. Катеринославської губ. 3. Атнабунт Захар Ілліч, 1897 р.н., м. Бахмут Катеринославської губ. 4. Шепель Семен Антонович, 1898 р.н., Бахмутского пов. Катеринославської губ.
(Заходи: урок пам’яті с залученням бійців АТО, екскурсія на Волинь)
30.11.1971 р. – у м. Горлівка народився Володимир Рибак, депутат міськради від ВО «Батьківщина».
(Заходи: урок пам’яті с залученням бійців АТО, відвідування будинку у Словянську, де катували Володимира та встановлена пам’ятна дошка, запрошення побратимів, дружини, доньки на зустрічі)
Грудень
9.12.1863 р. - народився Борис Грінченко – український письменник, педагог, лексикограф, літературознавець, етнограф, історик, публіцист, громадсько-культурний діяч. Редактор низки українських періодичних видань. Обстоював поширення української мови в школі та в установах. Автор фундаментальних етнографічних, мовознавчих, літературознавчих та педагогічних праць, історичних нарисів, перших підручників з української мови й літератури. Укладач «Словаря української мови». Один із організаторів і керівників «Просвіти». У 1887 році разом з молодою дружиною мешкав на Донбасі в селищі Олексіївка (зараз смт Миха́йлівка Перевальського району Луганської обл.) та працював у народній школі Христі Алчевської. Помер 6 травня 1910 в Італії, поховано в Київі.
(Заходи: читання)
13.12.1893 р. - народився Мико́ла Хвильови́й, український прозаїк, поет, публіцист, один з основоположників пореволюційної української прози. Мандрував та працював чорноробом на заводах Донбасу. Відомий тим, що кинув гасла: «Геть від Москви!» і «Дайош Європу!». Покінчив життя самогубством 13.05.1933 у м. Харків.
(Заходи: читання)
18.12.1971 р. - у смт Розсипне на Донеччині народилась Тетяна Коновал (нині мешкає у місті Свердловськ Луганської області)— заслужений майстер народної творчості України, народний майстер Луганщини, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України, автор книги «писанкова абетка», керівник свердловської студії писанкарства, член обласного народного клубу «Лівша».
(Заходи: урок писанкарства, запрошення на зустріч, можливе по скайпу)
19.12.1920 р. - у с. Юр'ївка Лутугінського району на Луганщині народився Микола Руденко - український поет, письменник, філософ, громадський діяч, правозахисник, засновник Української Гельсінської Групи (був засуджений разом з Олексою Тихим), багаторічний політв'язень радянських тюрем і концтаборів, герой Другої світової війни, Герой України (посмертно). Помер 1 квітня 2004 р. у м. Київ.
(Заходи: читання)
24.12.1876 р. - на Херсонщині народився Спиридон Черкасенко— український письменник, поет, драматург та народний учитель, ім’я якого у радянські часи було викреслене з літературного процесу й заборонене. Його творчість дозволили вивчати тільки після проголошення незалежності України. З 1901 по 1910 рр. вчителював на Лідіївських рудниках (тоді м. Юзівка, зараз м. Донецьк), навчаючи шахтарських дітей і проводячи серед шахтарів проукраїнську культурно-освітню роботу. Відстоював права українців на власну культуру, освіту, духовність, національні цінності, висміював, за його власним висловом, «квасних патріотів» та дискутував із опонентами національного відродження. Пісні на його вірші «Тихо над рiчкою», «Ой, чого ти, дубе», славнозвісний гімн закарпатських пластунів: «Гей, пластуни! Гей, юнаки!..» стали народними. Помер 8 лютого 1940 р. у м. Прага.
(Заходи: читання)
25.12.1862 р. - помер Миха́йло Петре́нко (народився у м. Слов'янськ, дата невідома, рік – приблизно 1817) — поет Харківської школи романтиків, автор віршів «Дивлюсь я на небо, та й думку гадаю…», «Взяв би я бандуру…», «Ходить хвиля по Осколу…», які стали народними піснями. На гербі сучасного м. Слов’янськ є сокіл – персонаж однієї з найулюбленіших українських пісень, слова якої написав С.Петренко.
Немає коментарів:
Дописати коментар