Сьогодні на уроці. Якими ж актуальними є нині ці слова..Бережімо свій "вересовий трунок"

ЗАПОВІТ ПІКТІВ

Римлянин вбік не зверта –
Марно нещасний вола.
Чавить залізна п’ята
Піктів маленькі тіла.
Та легіони підуть –
Ми встаємо, як трава,
Тільки жалка наша лють
Здатна лише на слова.
Що ж, хай негідно людьми
Зватися піктам малим,
Ще підкопаємо ми
Ваш набундючений Рим!
Ми непомітні, ми всі, –
Як хробаки лісові,
Ми – наче скалка в нозі,
Ми – як трутизна в крові!
Корінь гноїтиме цвіль,
Висушить дуб омела,
Гризтиме дірочки міль –
Впертих ніщо не здола.
Хай нас не видно, та час
Камені точить тверді.
Ви ще помітите нам,
Пізно лиш буде тоді!
Хай ми занадто слабкі
Вибороть волю свою –
Прийдуть народи, які
Вас подолають в бою.
Пікти, одвічні раби,
Скрізь проведуть вражу рать,
Стануть на римські гроби
Й будуть на них танцювать!
***
A PICT SONG
Rome never looks where she treads.
Always her heavy hooves fall
On our stomachs, our hearts or our heads;
And Rome never heeds when we bawl.
Her sentries pass on – that is all,
And we gather behind them in hordes,
And plot to reconquer the Wall,
With only our tongues for our swords.
We are the Little Folk – we!
Too little to love or to hate.
Leave us alone and you’ll see
How we can drag down the State!
We are the worm in the wood!
We are the rot at the root!
We are the taint in the blood!
We are the thorn in the foot!
Mistletoe killing an oak –
Rats gnawing cables in two –
Moths making holes in a cloak –
How they must love what they do!
Yes – and we Little Folk too,
We are busy as they –
Working our works out of view –
Watch, and you’ll see it some day!
No indeed! We are not strong,
But we know Peoples that are.
Yes, and we’ll guide them along
To smash and destroy you in War!
We shall be slaves just the same?
Yes, we have always been slaves,
But you – you will die of the shame,
And then we shall dance on your graves!
We are the Little Folk, we, etc.