ЗВІДКИ ПРИХОДИТЬ ОСІНЬ
Осінь приходить з поля,
сонячна і туга,
золотом на тополі
випиленим ляга.
З моря приходить осінь,
горнеться до води
там, де хмарини босі
гублять свої сліди.
Осінь приходить з неба,
скулиться поміж хвиль;
золота їй не треба,
срібло для неї – пил.
Сивим дощем спросоння
вмиється її день, –
а вже тоді із сонця
осінь до нас прийде.
"Це вірш "дитячий", із майбутньої збірки "Лякація". Сама збірка виходить розбишацька і дуже весела, - але, як на мене, навіть у найрозбишацькішій збірці неодмінно має бути зо два-три ліричні тексти Смайлик «smile» Оце один із них", - Іван Андрусяк.
Немає коментарів:
Дописати коментар