Громадянський форум "Відновлення та збереження національної пам'яті"

26.04.16 - 30 років від дня трагедїі на ЧАЕС

Цей дощ — як душ. Цей день такий ласкавий.
Сади цвітуть. В березах бродить сік.
Це солов’їна опера, Ла Скала!
Чорнобиль. Зона. Двадцять перший вік.
Тут по дворах стоїть бузкова повінь.
Тут ті бузки проламують тини.
Тут щука йде, немов підводний човен,
і прилітають гуси щовесни.
Але кленочки проросли крізь ґанки.
Жив-був народ над Прип’яттю — і зник.
В Рудому лісі виросли поганки,
і ходить Смерть, єдиний тут грибник.
© Ліна Костенко

Як ми з Софією брали участь у встановленні всеукраїнського рекорду з плетіння мегасітки, 500 кв.м

23.04.16 відбувся на центральній площі міста марафон з мегаплетіння. Софійка вперше у своєму житті залізла до потяга, і це був неабиякий, а Агітпотяг, розфарбувла воякам п'ять яєць, а потім ми рушили на площу та приєдналися до плетіння, навіть сувеніри у волонтерів купила. Найбільше її розвеселила кікімора, ох і награлася вона з нею. Така, як мама, небайдужа росте,я ледь за нею встигала: яйця домальовувала, сітку доплітала. До речі, завітали сьогодні до КСД, не маючи у нашому місті ліпшого вибору, думала, хоч на вечір собі ось куплю..Не вийшло, зачинено, так мені і треба, щоб ВСЛ не зраджувала)).
P.S. -Мамо, а як звуть ту волосату красавицю? -Кікмора?..-А так, кікімора, жаль, що я знею не сфотографувалася. Моні б показала (кішці).

 

 

Потяг «Труханівська Січ» прибув до Краматорська

22.04.16 Агітпотяг "Труханівська Січ" зустрічали на пероні учні та вчителі ЗОШ № 1, 6, 11, 23. Нашій школі випала честь очолити ходу готсей заходу до центрального входу вокзалу під іконами св.Миколая та Георгія Змієборця. "Нічого випадкового не буває",-зауважила наш педгог-організатор, яка шикувала дітей, а гості з Агітпотяга дякували дітям. наче все так і мало бути, наче так було заплановано. Час пройшв неймовірно швидко і цікаво: ми розписували великодні яйця дітям київських шкіл, вони нам надали матеріал у кошику-а ми їм вже розписані на майстер-класі акриловими фарбами яйця у подарунок від нас. Паралельно діти послухали виступ отамана потягу та вчителя-волонтера з Краматосрьких бджілок Карачур Н.І., сумну тему війни змінили веселі українські мультфільми про козаків. Потім знову була лекція з історії рідного краю часів Козаччини: "Не були ви Диким полем, ви були воїнами",- зауважив лектор. Досить цікавою для учнів нашої школи був тренінг психолога іі питання впливу пропаганди черех соцмережі на людей, після розумової їжі настав час духовної. Сьогодні до Краматорська прибули мощі святих та чудотворні ікони святого Миколая та Георгія Змієборя, діти прослухали проповідь панотця Української Православної Церкви Київського Патріархату, який понад 15 років служив у Володимирському соборі (м.Київ), діти приклалися др ікон та отримали благословення від патотця. Примітно, що свяженнослужитель вів прповідь, обійнявши двох Анастасій, з грецької що значить "Воскресіння", напередодні великого свята Воскресіння стояти між двох дітей, що несуть це імя. Дай Бог! А ще ми познайомилися з капеланом Олександром Єфременко з Михалівського собору, який у свого часу на Майдані став прихистком для сотень студентів,які рятувалися від побиття, а згодом лікарнею для побитих і поранених під час Революції Гідності. Він пообіцяв нам влаштувати гідний прийом,якщо діти завітають до Києва. Останній майстер-клас діти пройшли з попередження травм у поводженні з вибухонебезпечними предметами. Три години роботи, три години радості та обіймів. Які світлі люди..і нехай мир буде на нашій землі.
P.S.Цю ніч мені снилися люди-патріоти з окупованого Донецька, снився Донецьк. Та земля кличе нас, волає до порятунку. Перемога буде за нами.

 

 

Лист другий від київських освітян

Сьогодні отримала другий лист і відправлення з Києва від пані Марійки (так вона підписується). Не можу не навести текст листа повністю:
"Доброго дня, пані Оксано!
Ваш відкритий лист мене дуже розчулив та порадував. Такий наче простий маленький мій лист, а приніс багато щастя. дякую Вам за те тепло, що вилилось на мене з інтернет сторінки. Я вирішила, що поділюсь із вами і своїми "накопаними" цікавинками, що наповнюю підопічні школи. Ви, напевне, перше, що розгорнули, це календар Юрія Журавля. Він наче дихає історією. Але я прекрасно розумію, що, можливо, до деяких сторінок ще не готові місцеві батьки, тому на ваш розсуд, можете пару сторінок притримати. Історія все одно поставить все на свої місця, поступово. У підопічних школах я звертала увагу на те, що після викорситання певного місяця, потім розвішують як картинки листи календаря в класі чи коридорах, попередньо відрізавши числа. Може, й вам ідея стане вп ригоді. У Юрія Журавля на сторінці в Ютуб Добродій (канал) повно ідей для творчості малечі. Ще цікаві карти з цікавими місцями України та особливо з замками. Це тачастина,що дійшла до нас, і показує наскільки древня наша країна і на скільки в ній пвоно чудес, навіть у сусідніх областях. Може, когось це спонукає відвідати і відкрити для себе нове, при чому замки-це цікаве як для дівчаток своєю чарівністю, так і дял хлопчиків..Я взала найкращі карти у видавництві для дітйе на різний вік. Книга "Дух фортеці" унікальна, в ній дібрані легенди наших замків і написано мовою адаптовано для дітей. Таких книг в продажу по Україні залишилось з десяток, одну я відділила вам. Хай досліджують діти. Ще я для себе відкрила історичні карти вид-ва "картографія". Про козацтво я надсилала раніше, а це просто наткнулась на серію карт по важливим, а інколи дуже важливим історичним подіям. В картах настільки багато цікавого, що надсилаю по дві, щоб було змога розвісити і розворот. Календар "Видатні гетьмани і отамани" я теж викорситовую як картини чи портрети цих людей. Такі портрети важко знайти або за дуже дорого, а це такий економ варіант, плюс невеликі пояснення внизу, що дає змогу щось запамятати школярам про особу чи трохи складсти своє враження, не зважаючи на клас, де вивчається ця постать....А ще надсилаю два комплекти річної передплати журналу "Професор Крейда" для Вашої та ще на розсуд однієї школи, є номери з дисками..."
У форматі посту на ФБ переписати весь лист чи варто..ви вже зрозуміли. що кожна річ, покладена до коробочки з відправленням містить такий детальний опис з порадами. Перше відчуття, що читаєш лист від рідної вже людини. Ви знаєте, я не менше розчулена. Комплект журналів і по одній карті я передам ЗОШ № 12, Валентині Древельковій, вважаю, це та людина, без допомоги і поради якої я не впоралась, а ще знаю, що вона як і я горить своєю справою. Пані Марійко, цілую Ваші турботливі руки. Все, що Ви надіслали нам-просто унікальне та неперевершене. Уявляю радість і дітей,і педагогів! Календар Юрія Журавля-це те, про що мріяла, готуючи відкриття памятної дошки Небесна Сотня у ЗОЩ № 11, тому Ви абсолютно з ним вгадали і цей календар займе достойне міце в нашій школі. Не знаю, чим можна віддічити Вам, але я обовязково придумаю..ох..я ж навіть адреси Вашої не знаю..на відправленнях все нечітко. Дякую ще раз Вам, щиро, від душі.

Франкове ювілейне коло друзів

19.04.16 у рамках шкільних заходів до річниці Івана Франка у приміщенні бібліотеки ім.Чехова для учнів 10-11 класів відбулися франківські читання. Висловлюємо подяку за підготовлений матеріал зав.читальною залою Апанасенко Л.І. та Писаренко О.В. Шукаємо повний текст вірша "Сімейний обід" Івана Франка. Справа у тому, що свій останній поетичний цикл, написаний у притулку, Франко назвав "Пісна вечеря". Розписав, що символізує кожна страва Святої вечері. Подав їх 10: мед, горілка, борщ, капуста, горох, пироги, голубці, вино, узвар із сушених фруктів, кутя. Можна собі уявити, щовін відчував. Дружина упсихлікарні на Кульпаркові, двоє синів Тарас і Петро на війні, донька Анна в Києві, найстарший син Андрій помер 1913 року. І в такий Святий вечір він навіть скуштувати нічого не міг. Тому й скомпонував "духовну вечерю" зі спогадів про це свято в батьковому домі. Мав паралізовані руки, тож текст надиктував секретареві.

Цей цикл маловідомий навіть серед франкознавців, не увійшов до 50-томника письменника. Зокрема у ньому євірш "Сімейний обід":

І хтоб його думав! Основа закона,

Доходів, видатків обхід і розхід,

Рільництва мета, ремесел охорона,

Купецтва принада, співжиття обнова,

Найважніша справа так звана горлова,

Життя товариського ціль і корона

Сімейний обід!

Найважніша справа так звана горлова,

Життя товариського ціль і корона

Сімейний обід!

 

Громадянський форум "Відновлення та збереження національної пам'яті" 17.04.16

17.04.16 на базі Краматорської української гімназії з ініціативиУкраїнський інститут національної пам'яті для неокупованих міст Донецької області відбувся перший в Україні (!!) Громадянський форум "Відновлення та збереження національної пам'яті". На форумі були присутні працівники культури та освіти, а також представники громадських організацій міста Краматорська, Словянська, Дружківки, Костянтинівки, Бахмута, селищ Марїнського району, навіть були представники ГО Крим-SOS (м.Київ). На пленарному засіданні Головою Українського інституту національної памяті Володимиром Вятровичем була презентована діяльність установи, Максим Майоров, співробітник інституту презентував фотодокументальний інфографічний стенд "Українська Друга світова", який був розміщений у холі гімназіїї. Про перебіг декомунізації говорив співробітник інституту Ігор Калетник, лекція викликала жваве обговорення серед присутніх, майстер-клас з пошуку документів в архівах провів співробітник інституту Ігор Кулик. Першу частину завершив лекцією начальник відділу архівів Павло Подобєд. Після перерви, на якій учасники мали можливість поговорити вже в неформальній атмосфері, продовжилася робота на двох секціях: освітянська та працівників музеїв. Усі присутні отримали у подарунок буклети "Україна у дрвугій світовій" та каталог виставки "Спротив геноциду", вчителі отримали також збірник методичних рекомендацій щодо проведення у школі заходів з визначних дат та подій. Голова інституту Володимир Вятрович, поки йшла робота на секціях, встиг відвідати марш "Вільних людей" та привітати краматорців з датою,яку сміливо тепер можна назвати початком окупаційного спротиву. Справжнім подарунком від інститут став виступ лідеру гурту "Тінь Сонця" Сергія Власюка. Український інститут національної памяті- усього два роки існування, штат з тридцяти співробітників, сьогодні у свій вихідний день до нас приїхав десант з майже половини його-14 осіб, які весь день показували той рівень роботи, на який ми намагаємося вийти в дослідженні історії рідного краю, України щодня. Замало сказати "низький уклін" усім: Українському інституту національної памяті за ініціативу, Управілнню освіти м.Краматорська та Краматорській гімназіїї та високий рівень організації та проведення, сприяння проведенню, у першу чергу, усім присутнім з Донецької облради Alex Melanchenko Надія Оксенчук, начальникам УО м.Краматорська та Костянтинівки, методистам Словянська та Дружківки..тому що це був справжній щедрий дарунок для всіх нас небайдужих, а про байдужих влучно сказав Володимир Вятрович: "Ви робите шкоду не нам, а собі. Тому що не реагуючи на ти зміни, які назрівають у суспільстві, ви просто не будете встигати за їх темпом. А ті громадські активісти, що працюють рядом з нами, але поки що не мають жодних владних повноважень, все рівне будуть тими, хто замінить вас на цих посадах. Бо державний ресурс повинен використовуватися тільки в ім'я цієї держави. Просто перебувати на якихось посадах заради мізерних зарплат та корупційних можливостей - це те, що відходить у минуле. Я впевнений, що громадськість, яка навчиться та отримає інструменти що і як робити, будуть тими, хто замініть тих, хто сюди не приїхав...". Сподіваюся, що сьогодні громада, яка буквально росте на очах, осмилить значення слів директора. А співробітники інституту дали нам не вказівки до роботи. а інструменти, які дозволять кожному підвищити власний рівень знань з історії України, принаймні просто поцікавитися своїм корінням, віднайти репресованих рідних та нарешті визначитися. хто ти є на цій землі? 

Почесно для всіх нас жити у час не тільки скорботи. а час, коли історія нашого українського Краматорська пишеться і завдяки вам усім. Слава Україні!

Творча зустріч із Сашком Дерманським у Костянтинівці,Дружківці, Краматорську

15.04.16 у містах Донецької області відбулася творча зустріч з українським дитячим письменником Сашко Дерманський. П'ять локацій, три міста, 450 дітей віком 8-14 років прийшли на читання, не дивлячись на дощову погоду. Дякую усім причетним за незабутні заходи: Дитячому центру "Творча Хатинка" за фінансування проекту, кафе "Фієста" за смачний обід, Костянтинівській міській бібліотеці за вранішню зустріч з потяга за високий рівень організації (вперше на зустріч з письменником районна рада виділила двом селам шкільний автобус!!), Дружківській міській бібліотеці ім.Лесі Українки та особливо симпатичним дітям та вихователям із дружківської ЗОШ № 6 (вперше міська рада віділила транспорт для перевезення письменника із Костянтинівки до Дружківки, а потім із Дружківки до Краматорська), Краматорській дитячій бібліотеці ім. Пушкіна, яка гостинно прийняла учнів ЗОШ № 4, 16, 22, 26, 25, 35, 12, 19, школу-інтернат № 3, наших постійних відвідувачів зі шкільного гуртка "Плеяда" (ЗОШ № 35). Сьогодні по Краматорську ми встановили рекордну кількість відвідування -136 дітей, яких ледь вміщала бібліотека ім.Пушкіна! На запитання: "А ви записувалися на зустріч?", наші школи сміливо відповідали: "Ні, але зараз запишемося". Ми читали, реготали, нам сьогодні просто в дощ світило сонце на імя Сашко Дерманський! Бачила всіх: і переможців читань, і учасників Літературної школи, соромилась від слів "координатор", "ініціатор", "завдяки цій людині..." тощо. Завдяки вам, мої дорогі, я всіх щаслива була бачити вже вкотре! Окрема подяка,як завжди Національному руху Дмитра Яроша Владимир Линский за те, що завдяки вам ми змогли після заходів відвідати Меморіальну стелу загиблим десантникам 95 аеромобільної бригади на трасі Краматорськ-Словянськ. Ми, звичайні люди міста Краматорська, сьогодні без єдиного чиновника, без короваїв, рушників тощо змогли зустріти гідно та щиро наших дорогих гостей. Я пишаюся усіма вами, це є і вже наша громадянська позиція, це росте наша громада і ростуть з нами наші діти.

"Мистецтво після Майдану" з Генадієм Гургатцем

14.04.16 на базі ЗОШ № 6 пройшла координаційна зустріч майбутніх лекторів, учнів 8-11 класів ЗОШ № 6,8,11 з київським художником, автором проекту "Мистецтво після Майдану" Gennady Gutgarts. Проект, який дуже скоро розпочнеться на нашій землі корисний буде усім. Отримали цінну інформацію від автора лекторію з питань, якими словами починати лекцію, як привертати увагу на значимі події, як описувати сучасний мистецький проект, навіть мистецьку акцію, кожен з присутніх був дуже зацікавлений і окрилений у першу чергу тим, що нас до сих пір надихає і дає сили жити далі - наші герої Майдану та АТО. Сподіваюсь, що цей "ковток" патріотизму невдовзі зможуть отримати якомога більше учнів-патріотів нашого міста, дякуємо гуртам ТЕЛЬНЮК: Сестри та "KOZAK SYSTEM" за подаровані дітям диски "Мій Шевченко", "Живи і люби". А ще чекаємо на концерти гуртів у нашому місті, до речі. сестри вже у червні будуть у Сіверодонецьку. У нас, як завжди, тиша..

Інтервю на радіо "Промінь". На передачі "Культ особи"

Сьогодні була запрошена ярина скуратівська на ефір передачі "Культ особи" радіостанції "Промінь"! Про мене особисто, мабуть, так ніколи багато не говорили. Це перша відверта вийшла розмова. Дуже вдячна своєму незмінному улюбленому "народний контролер" Lesia Voronyna. Я вже звиклася до того, що ви мій янгол-охоронець..Так багато хотілося сказати у відповідь...Передача дійсно вийшла про найрідніших. Дякую, "Промінь"!

Прослухати запис

Тетяна Пилипець у Краматорську презентує книгу "Війна, що змінила Рондо"

Сьогодні була чудова нагода зустрітися з нашим львівським серцем культури та літератури Тетяною Пилипець!Наймовірне задоволення, коли ти вчишся і ще й разом з дитиною. Я отримала від пані Тетяни чудовий майстер-клас з презентації книги "Війна, що змінила Рондо". Чесно, з приводу того, що книга має абсолютний успіх Аграфіки та ВСЛ знала ще рік тому і постійно вболівала у кожному книжковому рейтингу, тішилася з визнання книги на минулорічнй виставці у Болоньї, а от зараз з Тетяною ніби прочитала її заново, побачила під іншим кутом зору персонажів, які не просто пережили, а подолали Війну: Скляну Жаринку з тріщинкою в серці, Гумового повітряного Песика з ушкодженою лапкою від колючок, які посіяла Війна у місті прекрасних Квітів та Паперового Птаха з пропалениим від куль тілом. Моя Софійка відкрила для себе техніку вітраж на склі й з великим задоволенням приєдналася до слухачів та розфарбувала дві Жаринки з діючих ламп. "Не запалюйте їх щодня, а увімкінть, коли вам стане погано на душі і згадайте цих трьох відчайдухів, які врятували своє місто від Війни",- порадила всім Тетяна Пилипець. Дякую усім за чудовий надихаючий вечір Таня Пилипець Олександра Папіна Anastasiya Slavyanskaya. Ще відходжу від хвороби. треба триматися. бо попереду напружений тиждень..але ця подія варта того. Обовязково проведу на травневі свята цей майстер-клас зі своїми дітками як у школі, так і в садочку. лишилося поновити "Рондо" Станіслав Дворницький, бо вже рік по людям живе та купити акрилові фарби для контуру, фарбу для заливки.

 

 

 

І Регіональний літературний воркшоп. День третій. 31.03.16

31.03.16 пройшов третій і останній день І Регіонального літературного воркшопу. Лектором дня був український культовий письменник Любко Дереш.Оскільки вельми знаний в Україні писмьенник за своє життя жодного разу не бував у містах Донецької області, то ми почали день з презентації його творчості у Центральній бібліотеці для дітей ім О.С.Пушкіна. Якщо на заняття ходили одні і ті ж діти на "Вільну хату", то так вийшло що на зустрічі із письменниками ходила одна й та ж група дорослих. Виступ Любомира тривав півтори години, за цей час ми встигли поговорити багато про що, але що мене особисто здивувало, так це реакція аудиторії. Тиша стояла така. що здавалося б чути було.як муха пролетить.якби вона могла прокинутися в кінці березня. Такої захоплюючої розповіді прекрасної українською мовою (примітка філолога) люди не чули давно. Так, це вже рівень. Рівень, який міг би зреалізуватися у Донецьку, якби..ні навіть не війна..Рівень, на який ми маємо шанс нині розраховувати у місті, претендуючи на звання обласного центру. Але хіба що претендуючи. учора буквально я дізналася про цинічний факт небажання розвивати на належному культурному рівні наш регіон: тільки за минулий рік обласний віділ култури повернув у державний бюджет 1 млн.гривень як кошти, які нам начебто не були потрібні, тобто вони не були освоєні за рік. І це в той час, коли ходимо з протягнутою рукою по меценатам і просимо приїхати на волонтерських засадах нам прочитати лекції. провести авторські читання чи побути лектором у нашій літераутрній школі. Люди, допоки ми будемо мати при владі не високопрофесійних менеджерів, а чиновників совкового пошиву, які тільки знають коли і як складати звіти? Ми вперше не беремо участь у Всеукраїнському читацькому конкурсі "Книгоманія", виявляється так, пані Oleksandra Koval, бо в обласний план відділу культури кошти на цей захід не закладені (у нас їх немає?). Це вже просто насмішка над усіма нами. Просто зверніть увагу на цей факт, і зробіть висновки, шановні. Третє заняття на "Вільній Хаті" пройшло насичено, цікаво, діти змогли отримати не тільки професійні поради з теми "Психологія літературної творчості", але й пройти міні-тренінг з внутрішнього наповнення енергетикою добра та світла. Найкращій відгук від дітей,який я сьогодні почула, а мріяла його почути:"Я стала вільною"! По завершенню роботи всі учні отримали творче завдання від Любка Дереша, над яким будуть працювати протягом квітня, а вже у травні ми почнемо надсилати роботи лекторам воркшопу. Кожна дитина отримала Сертфікат учасника від Управління освіти м.Краматорська та книгу у подарунок. Ми домовилися з учасниками та заснували спільноту ВК, домовилися не губити один одного. друкуватися та обмінюватися думками щодо власних текстів та прочитаних творів. Сподіваюся, ми скоро зустрінемся ще, принаймні восени точно. Я обіцяю, мої любі!

Робота Олександра Ратія, лектора І Регіонального літераутрного воркшопу. "Повернення"

Робота Олександра Ратія, лектора І Регіонального літераутрного воркшопу. "Повернення"

І Регіональний літературний воркшоп. День другий, 30.03.16.

30.03.16 пройшов другий день І Регіонального літературного воркшопу. Сьогодні перший день працювала старша підліткова група, учні 8-11 класів з м.Краматорськ, Дружківка, Бахмут. Зала молодіжної платформи "Вільна Хата" була заповнена вщент. Це не просто попит, це вже ми біжимо за останнім вагоном потяга, бо дітям вкрай потрібні подібні заходи. Атмосферу не передати словами: учні наші знають стільки і насправді в таких речах обізнані, що просто не втомлюєшся пишатися,які вони в нас розумники, а які вони внутрішньо вільні у цей момент. Тема воркшопу "Сюжетно-композиційна будова художнього тексту", працювали по півтори години з десятихвилинним кавою-бреком, були моменти, коли я пропонувала перепочити, а діти говорили "Ні, ми продовжуємо працювати". Це просто неймовірне відчуття. Ти робиш те, що їм цікаво, суголосно їхнім потребам і часу. Наостанок мали зустріч із читачами у Центральній дитячій бібліотеці ім.Пушкіна. Якщо на Вільсі був зірковий час Михеда, то у бібліотеці доросла аудиторія прониклась душевною розмовою з Олександром Ратієм, нашим земляком. Чудовий день, прекрасні емоції. дякую Анетта Антоненко за рекомендованих персон, завтра останній третій день і зустріч з Любкою Дерешом.

 

 

 

У КРАМАТОРСЬКУ ВІДБУВАЄТЬСЯ ЛІТЕРАТУРНЙ ВОРКШОП

"Не могла уявити, що поїздка та зустрічі в Костянтинівці і Краматорську залишать такі дивовижні враження. Багато стереотипів розвіялося,багато речей вразило, а знайомство з чудовими людьми переконало, що схід (попри все!) повернеться до України. Передовсім дякую пані Оксана Проселкова, яка є "рушійною силою" і нинішніх літературних воркшопів , і численних книжкових презентацій, конкурсів, майстео-класів, головна мета яких - зробити все для того, щоб діти Донеччини відчували себе українцями. Не можу назвати тут усіх, завдяки кому відбулися мої зустрічі з юними і дорослими читачами, але пані Любов Голота збирається найближчим часом надрукувати мою розповідь про поїздку до Костянтинівки та Краматорська у "Слові Просвіти",- Леся Воронина.

І Регіональний літературний воркшоп. День перший. 29.03.16

29.03.16 пройшов перший день І Регіонального літературного воркшопу. Локації були різні.як і міста. Костянтинівка-Краматорськ, дві твочрі зустрічі у міських бібілотеках та чотриргодинне заняття на літературній школі з 23 учнями з Краматорська, Дружківки, селища Новодонецька Добропільского району. Біля двох сотень людей зібрала навколо себе сьогодні чарівна Леся Воронина, знайшла тепле слово до кожному, дала пораду, пояснила,як писати. про що і куди ведуть сюжетні лінії різножанрових текстів. Діти молодшої підліткової групи так захопилися роботою на воркшопі, що не помітили,як пролетів час занять, домовилися створити ВК групу та писати свої шедеври, кожен отримав від письменниці завдання "на квітень": сторити командний , а може і свій письменницький шедевр. Кращі будуть відзначені та опубліковані. Як назвати те. що відбулося сьогодні?Спрага.Спрага на нове, сучасне, добре та щире. Робіть висновки самі. А ми за Лесею Ворониною зробили все. що ми могли. принаймні мені пані Леся в черговий раз показала найвищого рівня роботу з дітьми. Розумію .що буду працювати. скільки стане снаги, але вже і для мене це як по лезу ножа, бо від сьогодні продають мою квартиру, і ми по сути з дитиною "на вулиці". Ніколи не думала, що те, до чого я так довго йшла заради дітей обернеться для мене особистою драмою. Але життя триває. Завтра ми вже чекаємо на страшу групу і двох митців Олександра Михеда та Олександра Ратія.

Лист перший від освітян Києва

Сьогодні несподівано отримала відправлення з Києва, у а ньому - найдорогіцінніше, з чим повернулася додому, цей лист:

"Доброго дня, пані Оксано!
Хочу подякувати Вам за вашу активну участь у вихованні патріотів України. А настільки Краматорська школа № 11 відрізняється від інших, навіть краматорських, видно з сайту. Я бачу за новинами, як ви бєтесь за зміни, і це викликає повагу. Зрозуміло, що хотілось би, щоб дітки читали більше книжок і відкривали для себе інші знання та світи, вчились думати самостійно, а не "розжованими шаблонами" телевізора чи газет. Все починається з бажання читати. У цьому я вирішила допомогти Вам. Це книжки рекомендовані моїми колежанками, якими зачитуються їхні діти. З бажанням читати, а не використовувати прості ігрові гаджети проблема не тільки в Краматорську чи на Сході України, це питання і до сільських місцевостей Центру. Я з цим зустрілась і тут. Моя одна подруга з кожної зарплати купує недешеву дитячу книжку і відправляє своїй матері в бібліотеку школи. Але все залежить не тільки від наповнення фонду, хоча то є перший крок. Другий-це "реклама" книжок серед учнів. Просто вийти і зачитати цікавий уривок з книжки, показати ілюстрацію, це не складно, а ще легше і кращий результат, коли це зробити з друзями-вчителями. Може, Вам згодиться моя порада. До речі, я була приємно вражена, що у вас почався процес перейменування вулиць. Чесно кажучи, від колишніх назв волосся трохи ставало дибки. Окремо хочу подякувати Вам за мужність в нелегкі часи окупації Краматорська. Ви своєю діяльністю тоді і зараз боретесь зі стереотпиами мислення і там, і навіть тут. Завдяки висвітленню сайту школи, Вашу активність перейняли і тут,- я та мої колежанки. Тому, як бачите, Ви вплинули не тільки на локальне оточення, а й на віддалене. "Один гвинтик в машині може багато що змінити". Я розумію, що Вам нелегко і, може, не завжди безпечно, але чомусь Ви саме тут і зараз замкнуті Всесвітом і Богом, значить на то є план. Хоча й важно жити в час змін, але маємо вікно можливостей відкрите. Я керуюсь висловом "роби максимум і будь що буде".
З повагою, Марійка. Київ.

Моя дорога пані Марійко, Ви просто розчулили мене своїм листом та книгами до сліз. Я навіть не знала ні про це відпралення, ні про Ваш задум, я не знаю Вашого обличчя, сторінки. з якої Ви заходите і практично щодня читаєте мене. Це просто диво якесь. Дякую вам і вашим колежанкам за теплі та добрі слова побажання, за безцінне для мене - Ваші дарунки-книги, які я сьогодні при адміністрації школи урочисто передала шкільній бібілотеці. Учителі вражені тим професійним підходом. з яким Ви добирали нам книги, бо кожна друга-зі шкільної програми. Цілую Ваші невтомні руки і низько клонюся Вам, бо саме заради таких миттєвостей життя і бачу нині сенс своєї роботи для усіх нас, для нашої з вами України.

 

История Украины. Павел Подобед

Вернісаж робіт "Зимові читання-2016"

Прийом робіт на "Зимові читання-2016 завершено. Можна підсумувати. На розгляд журі, кафедри Історії української літератури Донецкого національного університету (м.Вінниця), подано 110 творчих робіт учнів Краматорської ЗОШ № 1,4,5,6,8,10,11,12,13,15,16,17,24,26,28,31,32,33,35,КУГ, школа-інтернат № 3, Артемівської ЗОШ № 10 та Костянтинівської гімназії, ЗОШ № 5,16, Дружківської дитячої бібліотеки ім.Купріна. Нам залишилося чекати на результати та нагородити переможців. дякую усім: дітям, шкільним бібілотекарям, учителям україснкьої мови та літератури, міським бібліотекарям, які знайшли час на наш конкурс, окрема подяка Управлінню освіти м.Краматорська в особі методиста кафедри суспільно-гуманітарних дисциплін Лариса Кравцова за підтримку офіційного статусу нашого читацького проекту, також слова вдячності Volodymyr Danylenko та Олег Соловей за чудовий список книг на конкурс "Зимові читання-2016" та ініціативу Олега Євгеновича перевірити та визначити кафедрою переможців читань. Попереду-Літворкшоп-не менш важливий для нас усіх захід-перша літературна школа для дітей Донецької області, такою.якою вона є і має бути, приємно, що на школу прийдуть постійні учасники наших читань, я не памятаю обличчя всіх. але прізвища вже запамятала. І звичайно, нагородження, яке ми проведемо на Книжковій толоці у травні! Ну а ми з Валентина Вздульська вже готуємо список на "Літні читання-2016"!